123124
13:07 14.012022

В Ужгороді обговорили протидію паводкам

Життя 1932

Тема паводків є вкрай актуальною для Закарпаття, значна територія якого знаходиться у гірській місцевості. Сильні зливи призводять до паводків, які щороку приносять збитки на десятки, а то й сотні, мільйонів гривень.

Тож проблематику цього питання обговорили під час пресконференції, яку провели в Ужгородському прес-клубі. Зокрема, йшлося про перебіг робіт з ліквідації наслідків повеней, зони ймовірних підтоплень і мінімізацію наслідків стихійних явищ у подальшому та розробку відповідних комплексних програм щодо розбудови спеціальних укріплювальних конструкцій та систем водовідведення.

Про ряд державних програм, які можна використати щоб мінімізувати наслідки повеней, запобігати та працювати на випередження розповів Михайло Лаба, народний депутат України, член МФО «За розвиток гірських територій». Так, у на ліквідацію паводків, що спричинили значні збитки населеним пунктам Закарпаття у червні 2020-го, з резервного фонду державного бюджету було виділено 30 млн грн. Близько 6 млн грн, із загальної суми, спрямували на надання матеріальної допомоги постраждалому населенню. Крім того, у жовтні Кабміном було виділено додаткові 37 млн грн.

Олег Кисіль, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса розповів, що в Закарпатті є досить потужний державний захисний протипаводковий комплекс. Його оцінюють у понад 1 мрлд грн. До складу цього комплексу входять 700 км дамб, 300 км берегоукріплень, близько 1300 км магістральних каналів, 32 стаціонарні насосні станції (потужністю більше 100 кубометрів за секунду) для відкачування води. У Закарпатті є й автоматизована інформаційно-вимірювальна система моніторингу за рівнями води.

«Звісно, цей протипаводковий комплекс потребує свого розвитку та вдосконалення. Це стало зрозумілим ще після великих паводків 1998 та 2001 років. Саме у 2001-му розробили документ, який залишається актуальним й на сьогоднішній день, а саме «Схема комплексного протипаводкового захисту у басейні річки Тиса у Закарпатській області». Ця схема передбачає ряд заходів, які стосуються як реконструкції захисних дамб, будівництва нових, так і берегоукріплень, каналів. Проте протягом 20 років всі заходи, закладені до документу реалізовані лише на 20 %. Мова йде про перспективні заходи, а не ліквідацію наслідків паводків», – зазначив Олег Кисіль.

Крім того, дамби неможливо все життя реконструювати і піднімати. На думку пана Олега, падковий стік необхідно акумулювати, для чого й передбачили ряд споруд. В них мали бути обладнані спеціальні ємності, куди під час повеней могли б зливати надлишки води, тимчасово утримувати, а після спаду води в річках – спускати. Так само і в горах передбачено 39 акумулюючих гірських ємностей. Це догорі споруди, але є місця, де проблему неможливо вирішити без їхнього встановлення. Проблема як завжди – у відсутності коштів.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне