https://rx.ua
116519
11:40 23.072021

У закарпатських Гуняді поховані перші поселенці села

Життя 10294

Під час другого візиту до села Гуняді, що на Берегівщині, кореспондентка «Карпатського об’єктива» відвідала місцеве кладовище. Знаходиться по вулиці Молодіжній, неподалік церкви. Територія огороджена. Тут близько 400 поховань. Могили доглянуті, на них ростуть квіти, є нові пластикові вінки. На надгробках викарбувані роки земного життя людини, на багатьох є і портрети.

Перед головним цвинтарним Хрестом земля встелена килимом. Звернула увагу, що побутова річ для інтер’єру в цілком доброму стані.

70-річна Ганна Попович розповіла історію, як килим потрапив на цвинтар:

– То було минулого року. Ішла до церкви полити квіти. На смітнику лежав кавйор (килим), подивилася, що він добрий, понесла і постелила біля Хреста, щоб було файно.

Тут спочивають вічним сном її дід та баба, батьки, чоловік, старша сестра, яка прожила всього три місяці і померла від менінгіту в лютому 1949-го року. Пані Ганна доглядає могили предків Бланерів, садить квіти, регулярно запалює свічки і молиться за їхній упокій. Посередині кладовища поховано з десяток немовлят, земне життя яких було дуже коротким.

Ганна Іванівна показала могили перших поселенців села. Зауважу, Гуняді – молодий населений пункт Закарпаття, заснований у 1927 році владою Чехословацької Республіки. Першими мешканцями було шість родин переселенців з гірських малоземельних районів Закарпаття: Юрик, Плиска, Кондрич, Кикина, Федур, Німець. Іван Плиска з дружиною Василиною відійшли у засвіти на 75 році життя. Іван Федорович Юрик прожив 97 років, незважаючи на те, що скоро повдовів і дітей ставив на ноги сам. Помер 1985 року. В селі проживає його донька Ганна, якій у січні виповнився 91 рік.

Щороку 1 листопада на кладовищі проводиться парастас. Люди приходять, аби вшанувати пам’ять рідних та близьких. Приносять квіти, запалюють свічки, лампадки, беруть участь у загальному молебні.

Володимир Бланер проживає з сім’єю у Рахові. До рідного села приїжджає часто, з родичами підтримує стосунки, гостює у них на Різдво, Великдень, влітку під час відпустки. І щоразу відвідує могили прадіда, прабабки, діда та інших. 4 липня, прийшовши на цвинтар з дружиною та дітьми, запалив свічки, які купив у місцевому магазині, та помолився за вічний упокій своїх предків.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне