https://rx.ua
108090
18:18 19.112020

На Закарпатті вшанували пам’ять жертв сталінських репресій. Фото, відео

Життя 3043

Щороку представники угорської громади краю проводять меморіальні заходи, згадуючи невинних жертв сталінського режиму – хоробрих чоловіків, що так і не повернулися додому до своїх родин та дітей.

У 2020-му, через пандемію коронавірусу традиційну смолоскипну ходу у Берегові провести не вдалося. Проте Товариство угорської культури Закарпаття спільно з ГО «Про культура субкарпатика» організували невелике зібрання та поклали вінки до обеліску присвяченого жертвам сталінських репресій.

Згідно з даними, у період із 18 листопада до 16 грудня 1944 року в табори ГУЛАГ направили близько 23 тисячі осіб. Проте є дослідження, згідно яких чисельність жертв перевищує 40 тисяч осіб. Спочатку чоловіків забирали на «триденні роботи», їх ще називали «маленькі роботи», для ремонту мостів, доріг та тунелів, що постраждали під час війни. Насправді ж більшість із них ніколи не повернулася назад – через холод та хвороби, у концентраційних таборах, куди вони потрапляли, люди гинули один за одним. Всі вони пішки долали шлях у десятки кілометрів до місць розташування таборів – Сваляви, Перечина та Самбору (Львівська область).

Єлізавета Д. Молнар, завідувачка науково-дослідного центру імені Тиводора Легоцького, протягом багатьох років активно досліджувала проблематику репресивної машини в період сталінського режиму. Вона розповіла, що на примусові роботи відправляли чоловіків віком від 18 до 50 років. Їх швидко виснажували нещадною працею на відбудові залізничних магістралей у гірських умовах, а без відповідного одягу та взуття, в умовах табірної тисняви та епідемічних захворювань голодні табірні в’язні почали масово помирати від епідемії тифу.

У свого чергу, голова ГО «Про культура субкарпатика», Ільдика Орос, яка щороку виступає співорганізатором заходу зауважила, що задля продовження «маленьких робіт» ті, хто пережили жахи концентраційного табору у Сваляві йшли пішки аж до Самбору, а потім до ГУЛАГу. Хтось провів там роки, хтось загинув і так й не зміг повернутися додому: «Це жахливі події, проте ми маємо їх пам’ятати та вшанувати загиблих схиливши голову перед їхньою світлою пам’яттю».

Після покладання вінків до Стіни пам’яті у Свалявському меморіальному парку Василь Брензович, голова ГО «ТУКЗ – КМКС» розповів,  що саме на цьому місці колись знаходився великий концентраційний табір, який був створений радянськими військами. Зараз у парку, на меморіальних плитах, зафіксовані імена 12 тисяч загиблих – жертв сталінського режиму. Прибувши сюди деякі люди так і не рушили далі, а померли через жахливі умови,  в яких їх тримали. Після свалявського концентраційного табору бранців розподіляли в табори по всій території Радянського Союзу.

Утім, до протягом десятиліть про це навіть не говорили в голос і лише у 1989 році, за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття вдалося заснувати парк на місці концентраційного табору. Майже у кожному населеному пункті, де проживає угорська громада встановили меморіальні знаки невинним жертвам сталінського режиму.

Звільнення та репатріація закарпатських угорців розтягнулися на десятиліття. Останній групі інтернованих було дозволено повернутися додому тільки після амністії 1955 року.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне