На Ужгородщині провели «Свято, яке кличе додому»

Уперше День села, що проходить під гаслом «Свято, яке кличе додому», у Соловці Ужгородського району провели 24 роки тому. Відтоді традиційно в серпні тих, хто покинув населений пункт або якось причетний до нього, кликали додому на свято.

Цьогоріч провести його не вдалося через епідемію коронавірусу. Однак місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття спільно із сільською радою організували культурне дійство на відкритому повітрі для мешканців Соловки, яке певними елементами нагадувало традиційне свято. За словами сільського голови, цього дня тутешні жителі вшанували пам’ять першого угорського короля – засновника держави, відзначили свято нового врожаю та 29-ту річницю незалежності України.

Захід розпочався на місцевому цвинтарі біля меморіалу жертвам сталінських репресій. Тут до присутніх звернувся депутат, член фракції КМКС у Закарпатській обласній раді, головний куратор ужгородського округу Закарпатської реформатської церкви Йожеф Баторі. Він наголосив, що закарпатські угорці також повинні вшановувати пам’ять першого угорського короля Іштвана, котрий заснував християнську угорську державу, тим самим заклавши основи майбутнього угорського народу в Європі. «Ми маємо пам’ятати також наших предків, які стали мучениками під час радянської окупації через те, що були угорцями», – підкреслив він.

Пастор реформатської церкви, декан ужгородського округу Закарпатської реформатської церкви Аттіла Балог наголосив на важливості як людської волі, так і слова, але, на його переконання, найголовнішою є воля Божа, саме від неї залежить, яким шляхом Господь захоче вести свою паству. Після виступу хору місцевої реформатської громади присутні поклали вінки до меморіалу 58 мешканцям села – жертвам сталінських репресій, пам’ятного знака Першої світової війни та на могили видатних постатей Калмана Шовша, Калмана Ороса, Елека Руски.

Дійство продовжили на сцені під відкритим небом у центрі села. «24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. На жаль, очікуваних результатів незалежність не принесла. Відомо, що наша країна має найкращу ріллю у світі, шахти, морські порти, курорти, водночас досі жодне керівництво держави не змогло забезпечити її економічного процвітання. Надмірна жадібність та прагнення до збагачення лідерів призвели до відставання в розвитку порівняно з пострадянськими країнами та найбіднішими державами Європи», – зазначив сільський голова Шандор Біров. Він назвав безпрецедентними масштаби еміграції. У селі порожніють будинки, скорочуються робочі місця, бракує кваліфікованих фахівців. Метою проведення заходу сільський голова назвав подальше згуртування громади, котра продовжує жити на рідній землі.

Після промов присутнім представили концертну програму, в рамках якої виступили як молодші, так і старші мешканці Соловки з народними та сучасними піснями й танцями.

У приміщенні сільської ради організували виставку старожитностей: меблів, предметів ужитку, фотографій, текстилю. Основою експозиції стали речі, зібрані колишнім очільником місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Соловка Калманом Оросом.

Незвичайний захід після тривалої перерви став тією подією, яка дійсно зблизила людей, котрі живуть у селі, як і прагнули організатори.

Жолт Бадо/Kárpátalja hetilap