103944
12:34 16.072020

Конфлікт між Виноградівською райрадою та ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. Жігмонда Перені вже вийшов за межі

Життя 4847

Уже кілька років освітня галузь переживає, напевно, найбільші реформи за часів незалежності. І слід зазначити, що ця тема є, без перебільшення, надзвичайно важливою, адже стан освіти є лакмусовим папірцем для всієї держави. Саме освіта готує наступне покоління, формує громадянську свідомість, життєві орієнтири і, тим самим, дає поштовх у розвитку нашої держави. І надзвичайно неприємно отримувати інформацію про те, що освітянам створюють жахливі умови праці, обмежують їхні права, схиляють до корупційних дій, не забезпечують необхідним фінансуванням, яке, до речі, є субвенційним.

Тема цієї статті виникла не просто так. Ситуація, що склалася у ЗОШ І-ІІІ ст. №3 із угорською мовою навчання ім. Ж. Перені у м. Виноградів, є показовою. Ми намагалися розібратися у цій темі і для цього хотіли почути думки усіх сторін. Але, на жаль, нам не вдалося почути думку безпосередньо відповідальних за цю ситуацію осіб, до прикладу, в. о. директора КУ «Центр обслуговування закладів освіти Виноградівського району» Юрія Свища. Пан Юрій спочатку погодився прокоментувати свою позицію з цього питання, пообіцяв підготувати матеріали, щоб краще оперувати цифрами, але вже наступного дня не відповідав на наші телефонні дзвінки.

Тож про ситуацію нам розповіла директор вище зазначеної школи Габріелла Степанівна Гомокі. «Почну трохи з передісторії… Все почалося понад три роки тому, коли держава почала виділяти великі субвенційні кошти на освіту. Але із різних причин районна рада притримувала ці кошти. І ми, відповідно, не отримували фінансування на ремонти.

Саме тоді начальником управління освіти став Юрій Свищо. Він почав викликати до себе директорів шкіл району і вимагав від них повної лояльності. Багато хто погодився, бо не мав виходу. Але були й такі, хто був проти запропонованих Юрієм Свищем правил. Я була одним із тих керівників, які не хотіли порушувати установлені законом процедури.

Тоді Ю. Свищо, таким, як я, «неугодним» йому п’ятьом директорам шкіл, – а це ЗОШ №4 м. Виноградів, Великоком’ятівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Королівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Чорнотисівська ЗОШ (двомовна) – влаштував перевірки, у підсумку яких я змушена була писати пояснюючі записки. І тоді ми – сімнадцять директорів шкіл району – звернулися по допомогу через тиск із боку районної влади. І, завдячуючи директору департаменту освіти Закарпатської ОДА Ганні Іванівній Сопковій, до нас було направлено освітню комісію, яка підтвердила факт тиску на нас. І я дуже вдячна Ганні Іванівній.

Все це відбувалося ще у 2018 році. Згодом Юрія Свища звільнили, але його «куратори» не полишали надії про повернення його на посаду. Згодом він усе ж таки поновився. Далі вже минулого року у зв’язку із реформою децентралізації, очолюване ним управління освіти, молоді і спорту розділили. Районна рада, не знаючи, як бути далі, утворила комунальну установу «Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району». І цей Центр, який очолював все той же Юрій Свищо, змусив усіх директорів шкіл укласти з ним нові договори, які суперечили нашим статутам.

Тоді тринадцять колективів району не погодилися на це і ми сиділи без зарплати останні два місяці минулого року. Уявіть собі, навчальний заклад із угорською мовою навчання, почалися різдвяні та новорічні свята, а ми без зарплати. Але колектив мене підтримав і мої колеги сказали так: «Ми краще будемо без зарплати, ніж дамо украсти гроші від наших дітей!» Але я пожаліла свій колектив і ми підписали цей договір. Але це ще не кінець.

Освітні кошти і далі не йшли за призначенням. Таким чином, на січень уже цього року назбиралося близько 150 млн грн. Такі дії районних чиновників зірвали освітні субвенції усієї Закарпатської області. Обласне керівництво, м’яко кажучи, було шоковане такими діями. Після цього ми – п’ятеро «поганих» директорів вирішили просити автономії і звернулися до засновника.

А в той же час наш засновник (районна рада – авт.) без обговорення, тихенько, з порушенням процедури кожному закладу направив нові статути. Для нас це був шок! І знову почався тиск. До речі, я зверталася із доповідними записками до засновника, але на мої листи ніхто ніколи не реагував. Більше того, від нас відмовлялися зареєструвати відповідний пакет документів. Керуюча справами виконавчого апарату районної ради Єлизавета Арвай не захотіла реєструвати документи, а натякнула, що мені потрібно ці «проблеми» вирішувати безпосередньо з головою райради Віталієм Любкою. Але ми відправили документи поштою. І це далеко не всі події, про які я можу говорити.

До речі, я дуже вдячна очільнику ОДА Олексію Петрову, який з розумінням поставився до ситуації і, більше того, активно допомагав у всіх питаннях. Після цього до нас прийшов лист із райради, де було написано, для чого я займаюся таким листуванням. Це я вам коротко розповіла про все, що у нас відбувалося за останні роки».

Щодо позиції очільника Закарпатської ОДА, то пан Олексій із цього приводу на своїй сторінці у фейсбуці зазначив: «Ситуація, яка склалася у освітній галузі на Виноградівщині, – неприпустима. Школа знаходиться у оперативному управлінні комунальної установи райради «Центр обслуговування закладів освіти Виноградівського району». Неодноразові звернення директорки до Центру про надання коштів для поточних ремонтів школи, заміну системи опалення та холодильника, забезпечення канцтоварами, медикаментами і миючими засобами тощо, залишаються без належного реагування.

Звернувся із листом до голови Виноградівської райради надати уточнену інформацію про розподіл коштів на утримання закладів загальної середньої освіти району. Вважаю неприпустимим обмеження фінансування закладів освіти з мовами національних меншин. Особливо у світлі добросусідських відносин із Угорщиною.

Дав вказівку звернутися департаменту освіти та науки до Виноградівської райради щодо прискорення надання фінансової автономії закладам освіти, як це передбачає закон про повну загальну середню освіту.

Фінансова автономія надасть керівнику школи самостійності й незалежності у прийнятті рішень, й щодо покращення матеріально-технічної бази закладів та їх належне функціонування також».

Начальник відділу освіти Виноградівської РДА Терезія Олексіївна Тодавчич з цього приводу зазначила, що це питання зараз не у її компетенції. Але школа «отримала фінансування у грудні 2018 року на суму у 508,88 тис. грн. для облаштування спортивного майданчика зі штучним покриттям. Крім цього, тоді відбувалося облаштування кабінетів для вивчення української мови у школах національних меншин. Але все це йшло централізовано, тому я не зможу назвати вам конкретні цифри. Така сама ситуація і по НУШ – школи так само отримували комп’ютерне обладнання через департамент освіти. Все це відбувалося у 2018 і 2019 роках. Та, поряд із цим, школи дійсно не отримували кошти на поточні ремонти».

Габріелла Шерегі – мама однієї із школярок, яка є також учителькою, але іншої школи (теж «неугодної» ЗОШ №4 м. Виноградів), зі свого боку, шокована таким станом речей. «Знаєте, колись було дійсно важко, бо кошти практично не надходили. Але зараз, коли є субвенції на освіту, і це мільйони, то чому вони не надходять? Наші діти мають від цього страждати? І не тільки наші! Чому все і далі робиться за батьківський кошт? Чому ми маємо самі фарбувати підлогу у класі за власний кошт? До речі, ще 27 березня цього року Ю. Свищо, якщо не помиляюся, на 192 тис. грн закупив фарби. І де та фарба? Я не знаю. Зараз кошти виділяються лише тим школам, директори яких були призначені і угодні Юрію Свищу.

Ми теж хочемо автономії, бо вже так не можемо працювати. Кошти виділяються державою, а ми дивимося у очі батькам і не знаємо, що їм казати».

Юрій КОПИНЕЦЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне